Всеукраїнський творчий конкурс «Пурпурові вітрила»

Осіння сонатина 

 Вкрию рудим листям

Усі літні рани,

Розімлілу душу                                  

Загорну в тумани,                     

Втоплю смутки-згадки                

В журавлинім криці,

Відпущу у вирій    

Мрієчки-жар-птиці.

Павутинням вкрию                

Біди і обмани,            

Назбираю в жменю             

 Золотих каштанів.               

Окроплю дощами,

Пригорну до неба.                        

В листі назбираю                

Сонечка для себе.                    

Хай мене зігріє              

У зимові ночі.                            

Хай пісні осінні,                        

Чисті та урочі,   

Утамують болі,

Що прийшли ще влітку,     

Звільнять моє серце,      

З кліточки лебідку...

              Повісті Олександра Гріна «Пурпурові вітрила»

Шукайте диво в повісті і в казці,

Любов черпайте з чарівних глибин,

Розплющте очі і зірвіть всі маски

У тихій мрійності світанкових хвилин!

Дивіться й бачте, мрійте і надійтесь,

Змивайте з себе ненависті пил,

Пливіть по світу до свого кохання

За покликом пурпурових вітрил!

             Люблю весну

Люблю весну, та хто ж її не любить

Таку величну, ніжну, чарівну.

Весняне сонце ніжно так голубить

Ще сонну землю й квітку лісову.

І птаха дзвінко пісню вже виводить.

Сховавшись у вербовому гіллі.

Підсніжники вже хороводи водять,

Розкривши вмить пелюстки чарівні,

У шатах білих, як весільних сукнях,

Голівками хитають від подиху весни.

Люблю весну і дні ці незабутні,

Лише б не залишали нас вони.

Учениця 11 класу Каплун Олександра Юріївна